Микола ДОБРИЙ

***

Я
Її.
О!!!

***

Дівчинонько! Ти свято! Твій прихід
Природа готувала сотні літ.

***

Ця квітка раз на місяць розквіта...
Та ні, частіше. Не дано те знати.
Розкішно так пелюстки розгорта
тендітно оксамитовим багаттям.

І зразу джміль до неї приліта.
Втрачає глузд і розум від нектару.
П'янкий від чар від неї відліта,
щоб місяць жити як ота примара.

Можливо подорож того джмеля
до раю квітки ця остання.
Вітрець шепоче-промовля:
"Зате ти бачив те світання.
Ти мить провів у ніжній таїні
і за цей гріх прожити тобі в сні".