Марія РЕВАКОВИЧ
***
Чи хтось коли-небудь
взяв доторк
У руки,
мов зернятко,
розлупив його
на дві частини
й витягнув
сім'я ніжности?
Це - я
збираю твої доторки.
мов зернятка,
розсипую їх на
лице, волосся, груди...
Кожне зроджує хвилю,
що розходиться
круглим променем
і сягає
непорочних місць
Я хочу заповнити їх
сім'ям
твоєї ніжности.
ОРҐАЗМ
закриваю очі
навколішки наближуюсь до тебе
беремось за руки
цілую губи й кожен клаптик твого тіла
входиш у мене як у квітку
розгортаєш пелюстки й п'єш нектар
так
саме так розкривається світ
ти розростаєшся
стаєш великий як дерево
і моє тіло вже не сприймає тебе
так
саме так хвилина стає вічністю
земля виковзується з-під наших тіл
наше кохання
подерте на зустрічі
і клапті
випадкових днів
що тріпочуть
залякано
на вітрі
шукаючи пристані
у наших тілах
* * *
коли пристрасно
цілуєш
моє тіло
не знаєш що
у ньому пливе
ніч
замість крови
тому я
темнію з кожним днем
ще й тобі
краду останки
ясности
* * *
розтулюю для тебе
спрагу
але місяць
не ти
скривленою лійкою
вливає в мене
трохи
срібної роси
і засипаю
вогко
несповнено
* * *
на твоїх устах
цвіте рожево
галузка вишні
цілую
недоспілі пуп’янки
й наповнююся
червоними овочами
така багата
така кругла
ти зриваєш
одну вишеньку
і відходиш
таким спілим
у блакитний сад
СТИЛІЗОВАНІ ГАЙКУ
1.
твоє обличчя
розщепилось на кінчиках
моїх нервів
2.
у вусі — шкірка
твоєї пісні прилипла
і голубить
3.
бачу тебе прозорого
в краплині молитви
і тужу
4.
твоя любов —
тече прозорою річкою
в моїм серці
5.
розкриши мене
на зернятка й посади
в клітини рук
6.
без тебе — ніч
заходить мені у вічі
й заливає зір
7.
припливи до мене
на росі ока й звогчи
мені уста
8.
пробуджуюся
в музиці твого тіла
я — його струна
9.
твоє тіло — це
матерія що називається
добро
10.
мою шовкову нагість
прикриваєш
ранковим віддихом
11.
вливаєш в мене
сім’я й доглядаєш як
добрий городник
12.
в моєму лоні
кругліє твоя мрія
мені вагітно
13.
поглянь на мене —
твої дотики сплять
на моїм обличчі
14.
скажи милий
чому зірки поселились
в моїм волоссі
15.
літня спека
роздягає наші пристрасті
і ми нагі
16.
твій язик — це ще
один цвях для розп’яття
моєї спраги
17.
запроси місяць
на наше кохання хай
і нас освітить
18.
миска усміху
у долонях розливається
похіттю
19.
по наших тілах
котиться нагий місяць —
роздягає нас
20.
твоє тіло —
хустина проколена
колючками сосок
21.
на простиралі
ясніють твої очі
білим спомином
22.
не зігнешся вже ніколи
бо я росту деревом
в тобі
23.
снилися мені
твої уста немов два
схрещені списи
24.
на устах
докори попеліють
і облітають глухо
25.
вітер вліз тобі
у черевики й жене
я залишаюсь
26.
на прощання
даруватиму тобі паличю
місяця
27.
любов теж старіється
закриває очі
і відходить
28.
ця тиша кругом нас
це молитва дерев
за нашу любов
29.
після розлуки
розливаю уста
на твоє обличчя
30.
в твоїм погляді
спіють малини парко
і манять мене
31.
моє волосся
на твоїм лиці мов
струги водопаду
32.
зарази мене
вічністю своїх уст
і вогнем пристрасти
33.
твій поцілунок
холодний як обручка
з підмізинного
34.
в наших очах
відбивається захід сонця
і сумерк нас
35.
приходиш звуком
осінніх дерев і ...
зжовклою казкою
36.
з-під твоїх брів
витікають ревнощі
мов слизькі гадюки
37.
твої погляди
як гайку — пахнуть сонцем
й гілкою вишні
38.
любов — неначе
старий подертий плащ що
висить на кілку
39.
наші голоси —
скорбні двійники
мов крила вітру в степу
40.
навіть подушка
на твоїм ліжку дихає
споминами
|