Оксана Варга
ІНОДІ
Я вишукую себе
В твоїх рядках
Запах наших оргазмів
Ритміку наших злягань
Безкінечно солодких
Вкритих нічною глазур’ю
Змочених
Пристрасним соком
Нашої юності
Я шукаю підтексти наших зустрічей
І наших прощань
Римую твої зітхання
І нотую посмішки
Впиваючись в спогади
Спраглими вустами
Рвучи на собі кайдани вірності
Й мотузки обачності
-Іноді-
Я йду щоб повернутись
В позу поета
Вигнувшись метафорою
В твоєму ненаситному ліжку
Намацуючи твоє дихання
Напиваючись твоїм тремтінням
Насолоджуючись твоєю втомою
В інтер’єрі скрипучих звуків
Я залишаюсь напівжива
Не ІНОДІ
Ритм танго
Занепаду якщо торкнуся твого тіла
Розіллюсь магмою спікаючи тебе
Палаю вогнищем і пристрасті і болю
Ніхто між нами місця не знайде
Ще не загоїлись сліди твоїх обіймів
І опіки від твоїх спраглих вуст
В повітрі несамовито щось пульсує
Я падаю з вершини але я не боюсь
Мене підхопиш з холодної підлоги
Впритул притиснеш груди до грудей
Одне лиш „па" і ми у ритмі танго
В полоні рук відведених ночей
Березневі коти
Антологія ЕротАртФесту
|