Класика Проза Усяка всячина Прислів'я, приказки Перевiр себе! Хихітня Відгуки



*

Чому ми зраджуємо?

Американський психотерапевт Миру Кіршенбаум назвала 17 причин, через які люди зраджують своїм партнерам. У своїй книзі "Коли порядні люди заводять романи на стороні" Кіршенбаум розвиває думку про те, що зрада не завжди відбувається від аморальності та егоїзму.
На думку автора, зрада не тільки не шкодить шлюбу, але і в деяких випадках сприяє його зміцненню. При цьому директор бостонського інституту Chestnut Hill радить своїм читачам не розповідати правду, оскільки це може завдати більше шкоди, ніж її приховування.

Пошук власного "Я"

Мета Кіршенбаум — переконати людей, що зрада не тільки допустима, але й пробачити. У першу чергу, це пояснюється прагненням людини знайти себе. "Довгий час у вашому житті існують сили, які не дають вам бути собою, виражати себе. Новий роман — це кращий спосіб стати на захист власного" я "", — пише Кіршенбаум.

Сексуальна паніка

"Ви відчуваєте, що ваші сексуальні сили поступово зменшуються, що призводить вас в стан паніки, і тоді ви заводите роман на стороні, щоб довести собі, що ви сильні як і колись", — пише автор.

До зраді також може підштовхнути прагнення підняти самооцінку, а так само бажання перевірити — "чи здатні ви до цих пір комусь сподобатися".

Випадковість

Бувають ситуації, коли зрада відбувається випадково. Випадкова зв’язок, на думку Кіршенбраум, виникає навіть тоді, коли ви до неї не прагнете, а просто "виявилися не в тому місці і не в той час".

Перевірка відносин

Зрада може являти собою і своєрідну перевірку відносин. У цьому випадку, якщо про зраду стане відомо одному з партнерів, то це або зруйнує шлюб, або зробить його ще сильніше.

Криза шлюбу

Найчастіше подружжя заводять стосунки на стороні, коли шлюб переживає кризу. Як правило, проблеми виникають через кілька років шлюбу. У цьому випадку Кіршенбаум бачить сенс у спробах врятувати шлюб, а зробити це можна тільки, якщо обоє з подружжя будуть приділяти одне одному досить уваги й часу.

Пошук більш підходящого варіанту

"Коли ви значно просунулися вперед по життю, а ваш чоловік відстає, природною реакцією може стати пошук відносин на стороні з ким-небудь, хто, на вашу думку, краще відповідає вашим вимогам", — говорить психотерапевт. Це явище Кіршенбаум описує як прагнення "продати себе дорожче".

Цікавість

Схожа ситуація виникає, коли люди не можуть реалізувати свої потреби разом зі своїм нинішнім партнером. У цьому випадку вони шукають в інших те, чого не змогли отримати від свого чоловіка. Крім незадоволеності, зрадник може керуватися цікавістю. "Ви заводите роман, щоб перевірити, чи можна отримати з ким-небудь іншим те, що не вийшло досягти у шлюбі. Якщо це можливо, виникає питання — чи дійсно різниця так велика, як передбачалося раніше", — пише Кіршенбаум.

Бажання набратися досвіду

Якщо у одного з подружжя було не багато партнерів до шлюбу, то він відчуває, що так і не отримав важливий досвід. Вихід з подібної ситуації людина знаходить в нових відносинах.

Додамо пристрасті

Для деяких людей зрада продиктована бажанням додати вогню в остигаючі відносини. "Підсвідомо ви сподіваєтеся, що зрада чи просто чутки про неї, які дійдуть до чоловіка, зроблять ваші відносини більш пристрасними", — пише психотерапевт.

Помста

Зрада так само може бути зброєю помсти. "Коли ви зліться на свого чоловіка за те, що він заподіяв вам біль, ви заводите новий роман, щоб помститися, навіть якщо чоловік ніколи не дізнається про ваші пригоди".

Премія за важку роботу

Описуючи стосунки екс-президента США Білла Клінтона і його секретарки Левінські, психотерапевт називає "помилку" Клінтона простим і виправданим прагненням винагородити себе за важку роботу. "Це може і не чесно, але справа в тому, що ви так багато працювали, що зрада — це кращий спосіб, який ви знаєте, щоб зробити собі приємне", — пояснює Кіршенбаум.

Пошук світлої смуги в житті

Схоже стан відчуває людина, коли знаходиться в стані близькому до депресії через невдачі і труднощів. Щоб відволіктися, він прагне створити свій "оазис любові".

Криза середнього віку

Один з найбільш рідко зустрічаються мотивів зради — криза середнього віку. Як пише автор, цей випадок схожий на вже описані ситуації, коли багаторічний шлюб переживає кризу і один з партнерів шукає "допомоги" на стороні.

Що спонукає жінку до зради

Людина навчилася заганяти в лещата математичних формул буквально все: схід сонця, морські приливи, земне тяжіння… Усе зрозуміле, усе передбачуване… Але чи вдасться нам колись знайти десяток-два цифр, щоб вгадати, описати, спрогнозувати зачаття, народження та смерть Кохання? А прорахувати зраду?

Питання риторичні. Не винайдена ще та система обчислення, перед якою відкрилася б душа людська. І все-таки, все-таки… Можливо, комусь із поетів, філософів, письменників вдасться якщо не розгадати, то хоч би наблизитися до розуміння, наприклад, зради?

Спробу проникнути в таїнство зачаття та народження зради зробив відомий польський письменник Януш Леон Вишневський у своїй книжці «188 днів і ночей».

Жіночій зраді присвячено одну з розмов між паном Вишневським і пані Малгожатою Домагалік – знаменитою польською журналісткою й телеведучою, головним редактором одного з найвідоміших жіночих журналів Польщі – Pani.

«Це будуть мої власні міркування, – пише Януш Вишневський, – трохи підкріплені статистикою. А вона однозначна. Понад 52% усіх жінок, які перебувають у постійному союзі, бажають собі «іншого чоловіка». Приблизно 34% уже зустріли його. Чому?

1. Тому що вона хоче і він хоче…

Жінкам подобається, коли чоловік хоче. Саме бажання, продемонстроване чоловіком, на мою думку, для жінки значно важливіше, ніж його виконання. Їх зовсім не влаштовує випадковий секс для підвищення статистики або щоб «на цей тиждень поставити галочку». Жінки хочуть, щоб він хотів.

2. Тому що він робить це значно краще…

Із досліджень сексологів зрозуміло, що секс із коханцем оцінюється жінкою-зрадницею за 10-бальною шкалою на 8-10 балів. А оцінка сексу з постійним партером не перевищує 4 балів. Багато чоловіків вважають, що секс і гра в гольф мають багато спільного: від них можна одержувати радість, навіть якщо не вмієш цього робити. Середня тривалість сексу з постійним коханцем триває близько 11 хвилин. Із коханцем – утричі довше.

3. Тому що він говорить їй про її привабливість…

Жінка хоче, щоб нею захоплювалися і її завойовували. Вона не відчуває цього поруч із тим, хто починає називати її «матусею», не звертає уваги на її нову зачіску (хіба що вона поголить голову), а відвідування косметичного кабінету трактує як непотрібний каприз і «діру в бюджеті». Жінка хоче, щоб її звільняли від спідниць, блузок і білизни, які вони собі купили. Хочуть, щоб ненаситні руки» розтріпали їхні нові зачіски.

Дружинам вистачає хронічно поганого настрою їхніх чоловіків, які приносять додому кислі міни, стреси, невдачі та своє поранене его, до якого треба прикладати компреси. Він скаржиться перед сном на свого шефа або контрагентів, які не платять вчасно.

Мужик у піжамі лежить поруч у ліжку і не має нічого спільного з еротикою. Коли ти вже напам’ять знаєш його нарікання, можна удати, що слухаєш його, а думками перебувати з коханцем.
Найцікавіше, що у коханця теж є шеф контрагенти, що й не платять у строк. Але він ніколи не говорить про них у постелі. Йому жалко витрачати на них час.

4. Тому що він додає життю нового сенсу…

Багато жінок втомилися від свого сімейного життя та розчарувалися в ньому, зовні щасливому та благополучному. Доволі швидко шлюб починає лякати щоденністю та повторюваністю, що межує з ритуалом. Жінки хочуть уникнути ритуалу. Вони не хочуть самотності вдвох. У певну мить свого життя вони заново відкривають прадавню мудрість: «шлюб – такий важкий віз, що везти його треба втрьох».

Жінки починають шукати новий сенс, нові шляхи розвитку і… знаходять коханця. Вони вважають, що тільки з ним вони можуть розвинути свою особистість, що тільки з ним вони можуть вилікуватися від хвороби самотності. З ним у них знову з’являється апетит до життя. Коханець як психотерапевт. Мало того, що обходиться значно дешевше, то від нього ще й можна одержувати подарунки.

5. Тому що вона може так помститися…

В опитуваннях, проведених інститутом Кінсі, близько 36 % жінок заявляють, що зраджували свого чоловіка у відповідь на його зраду. Але він, на жаль, ніколи про це не дізнається. По-перше, він надто ледачий, щоб влаштувати стеження. А по-друге, жоден із так званих поважаючих себе чоловіків не може й подумки припустити, що його жінка могла б зрадити його».

«Наданий список достеменно здасться Вам неповним, – звертається пан Вишневський до своєї співрозмовниці, Малгожати Домагалік. – Цікаво, що Ви додали б до нього?»

Може, візьмемо на себе почесну місію пані Малгожати і допишемо цей список від себе? Чи пан Вишневський такий розумний, що назвав усі причини нашої невірності?

Лариса Ковальцова

*
Нагору