Микола ТОМЕНКО
ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ
Романтичній, таємничій та незбагненній душі української жінки присвячую
II. АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ
Українське кохання в поезії
Павло Тичина (1891—1967),
відомий український поет, літературознавець, мовознавець.
З кохання плакав я…
З кохання плакав я, ридав.
(Над бором хмари муром!)
Той плач між нею, мною став —
(Мармуровим муром…)
Пливуть молитви у горі.
(Вернися з сміхом-дзвоном!)
Спадає лист на вівтарі —
(Кучерявим дзвоном…)
Уже десь випали сніги.
(Над бором хмари муром!)
Розбиті ніжні вороги —
(Мармуровим муром…)
Самотна ти, самотний я.
(Весна! — світанок! — вишня!)
Обсипалась душа твоя —
(Вранішняя вишня…)
1917
Українське слово: Хрестоматія української літератури таї літературної критики XX ст. У 3 т. — К., 1994. - Т. 1. - С. 562.
О панно Інно…
О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги…
О, панно Інно, панно Інно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
І Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам'ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші. - Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив…
Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. — К., 1986. - С. 8—9.
|