Є в садочку ніжне зілля -
Юних любощів трава. Грицько Чупринка
Я називаю будИласами все те, що в світі прийнято іменувати афродізіаками (від грецької – aphrodisiacos – любовний) - речовинами, які збуджують статеве бажання і підвищують сексуальну активність. В українській мові існує ще одне слово, яке позначає харчі або напої, здатні підсилити людину, це слово – засилка. Безсумнівно, для мужчини найбільшим природним будиласом слугує прекрасна жінка, що палко бажає сполуки з ним. Але у певні періоди життя і за певних причин мужчини потребують підсилювачів “станової сили”.
З прадавніх часів чоловіки намагалися продовжити або підсилити свою снагу. Молодь прагла досягти якнайбільшого задоволення під час любовної гри, а чоловіки старшого віку – відстрочити живаскусне вщухання. Але й жінки не залишалися осторонь. Вони шукали засобів отримання більш сильної насолоди, і, – це було дуже важливо в минулі часи, – старалися запобігти неслави безплідності.
Протягом століть мужчини були занепокоєні станом свого живаскусного здоров’я, і в результаті цього вони знайшли засоби збереження і відновлення чоловічої сили.
Будиласи традиційно розподіляються на три групи: рослинного, тваринного і мінерального походження. Які ж будиласи для збереження і відновлення чоловічої сили використовували українці? Здебільшого – дари ланів.
БАРВІНОК
Пили барвінкову настойку.
Стануть мене прохати, щоб барвінок їм дати.
БУЗИНА
На городі бузина – пов’яло коріння, А хто мене поцілує, заробить спасіння!
Пили кисіль з бузини.
На городі бузина, а в Києві дядько. А як бузина на столі, то і дядько у дворі.
В капусті, в храпусті Дід бабу лоскоче, А баба не хоче: – Ой ну, діду, ну, Та під бузину, Під бузину зелененьку, Ну ж мене молоденьку.
(40; Стор. 47)
БУРЯК
Їхав ляшок морквяний, коник буряковий.
Хіба можна уявити український борщ без буряка? Аж ніяк! Це саме про буряк складено у нашому народі загадку: “Потопає у борщі, виринає на печі”. А яка смакота – салат з запеченого буряка з дрібно пошинкованим часником під сметаною!
Буряк – еліксир щастя з нашого городу; він містить у собі фолієву кислоту, без якої неможливо відчувати щастя, оптимізм, піднесений настрій.
Буряк – не дурак, на дорозі не росте. Козак – не дурак, бо їсть буряк.
ВАСИЛЬКИ
Стануть мене прохати, щоб василечки дати.
ГАРБУЗ
Нагадаю: довгастий головастий гарбуз, що містить у собі чимало білого насіння, з давніх-давен вважався нашими предками одним з рослинних символів фалоса. І саме тому вони “призначили” гарбуза головним овочем на городі.
Ходить гарбуз по городу, Питається свого роду.
Для сечостатевої системи гарбуз є одним з найкращих продуктів – і лікує, і відновлює сили, і омолоджує.
В якій українській сім’ї не полюбляють їсти печений гарбуз або гарбузову кашу!
Гарбуз – добра страва, До гарбуза треба сала; Треба сала і молока, Ще й дівчини коло бока.
Якщо гарбуз є неодмінною стравою на столі, у вас не буде піску і каменів у нирках, печінці, жовчному та сечовому міхурі; серце не потерпатиме від стресів та магнітних бурь. І що найважливіше – гарбуз допомагає мужчинам відчувати жагу і готовність до злуки.
Ще більший скарб містить у собі гарбузове насіння. Гарбузове насіння, так само як і горіхи, – багате на цинк – важливий елемент для здорового функціонування передміхурової залози і статевих залоз, які відповідають за вироблення гормонів.
Тому, хто хоче виглядати молодим та струнким, народні цілителі радять їсти гарбузове насіння. У Західній Україні цигани продавали приворот-зілля, яке складається з очищених і змолотих на борошно гарбузових зерен.
ГОРІХИ (ЛІЩИНА)
Дід Мацун – свистун.
А от діда Савка не піднімеш на сміх:
увесь його гріх – міцний, як горіх.
Горіхи – то така річ: розбив, з’їв і ліз на піч.
Не розкусивши горіх, зерна не з’їси;
не ївши зерен – плахту носи!
Не бий мене, не ломи мене, лізь на мене, є у мене!
Гречка містить рутин – найважливіший захисний елемент і будівельний матеріал для наших судин, який допомагає при відсутності хотіння (лібідо), імпотенції.
Де гречка цвіте, там і старе – молоде. Чорний пень, а золотий верх. (Гречана каша в горнятку) Гречаник каже: “Дівки і молодиці, хороше і ваше, і наше”. З гречки каша, з каші стояша. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти та на Ганну злізти. Сій гречку, засієш і вовну овечу. Гречка вдень, гречка й вночі. Як є у коморі гречка, тьохкають у парі сердечка. Нехай буде гречка, ніч недалечко. Сій гречку, буде куди стрибати, буде чим дівчат фалувати. Сій гречку і просо, не ходитимеш босо, не буде дружина дивитися косо. Сій гречку і так і сяк, будеш щасливий і сяк, і так. Де гречка родить, там і старі у парі ходять. Сій гречку рясно, будеш ї...ся щасно.
ГРИБИ
Ой сип сировець Та криши опеньки, Підем, мила, у комору Та й на витребеньки.
Вважається, що гриби – джерело живаскусної енергії.
А хто любить гриби, а хто печерички; А хто любить дівки, а я – молодички.
(3, стор.355)
Їхня шапчина схожа водночас на парасольку і головку фалоса, що здіймається над стрункою ніжкою. Існує багато легенд, сповнених страхами і віруваннями щодо грибів. Їстівні, галюциногенні і навіть отруйні гриби у фольклорі багатьох країн вважалися такими, що пробуджують дар пророцтва, воскрешають мертве, а живе нівечать до скону.
Встань, грибе, вдовиця диба! Баби на бок! Іде грибок. Гриби в лісі ростуть, а в місті їх знають і зі смаком з’їдають. Де дуби, там і гриби; де гриби там і дуби. З’їж грибок, попреш візок. Так буває: один грибок сили відбирає, інший – на світлу путь навертає. Несеш кумі кузов з грибами – їстимеш ввечері мед з вергунами. Про гриб не згиб. Велике діло – опеньки, в них ніженьки тоненькі, а корінці міцненькі. Коли грибно – щастя видно.
З давніх-давен для українців драголюб – одна з найулюбленіших прянощів, яку радо додавали до всіх страв, окрім молочних. Любисток варили на меду, запікали у хліб. У народній медицині цю рослину використовують як засіб для підвищення сил, додаючи в їжу по одній чайній ложці зілля двічі на день. А якщо необхідно підсилити статеву діяльність, корінь любистка настоюють на горілці (дві чайні ложки кореня на півлітра горілки). Для підвищення потенції пити треба щоденно по 1 десертній ложці цієї настоянки після 19 години.
Українські дівчата зашивали любисток у весільне вбрання, що гарантувало любов і вірність на довге подружнє життя. Використовували драголюб і як приворотне зілля (його додавали у різні напої):
Дала зілля драголюбчику, Драголюбчику, чику, чику, У стаканчику, Дала-ж тобі тай у чарочці, Щоб любились тай у парочці.
(48, стор.96)
КАПУСТА
Білокачанна капуста – королівна українського городу. Вона містить у собі багато марганцю – елемент, що підвищує статеву активність (лібідо).
З’їж капусти качанець, будеш бравий молодець. Капуста біла, в її качані – світова сила. Від капусти розумник м’якша, а розрадник міцніша. Хай Бог не допустить, щоб мужик не їв капусти.
КАРТОПЛЯ
– Ой старий ти, старий, Ой що тобі зварити? – Бараболі, старая, Щоб табака стояла.
(60; стор. 61)
У картоплі є майже всі найважливіші мінеральні речовини і мікроелементи: магній, калій, солі фосфору, багато натрію і калію. Високоякісні вуглеводи цього овочу дуже швидко розчиняються у кишечнику і потрапляють у кров. Таким чином вони постачають нервам і мозку енергетичну речовину глюкозу і підвищують рівень цукру в крові. Це додає жвавості, понижує втому, підвищує працездатність. Підживлений печеною картопелькою, бравий мужчина готовий потішити душу і тіло своєї коханої. “Дайте, дайте трохи лою помастити бараболю!” А чи треба просити?
На припічку, на краю Я давала і даю Дядькові Омелькові Картошечки тепленької.
(60; стор. 217)
КОНОПЛІ
Вискочив, як Пилип з конопель.
Конопляне листя перетирали на порох, який додавали у молоко або інший напий.
Беру конопельки дрібні, зелененькі; Самі не беруться, мені подаються.
КРОКІС
Де козак стояв, там крокіс посходив...
КУКУРУДЗА
Кукурудза зміцнює нерви, додає сил і покращує настрій. А ще вона підтримує імунну систему і допомагає при послабленні статевої хоті та імпотенції.
Жінка файна, жінка мила, мамалигу наварила, і я радий, і вона зраділа. Кукурудза, як товкач: хоч дивися, а хоч скач. Сій кукурудзу на городі, зійде на печі.
Кукурудза зійде впору – вона вгору, і ти вгору.
МЕД
Тому гарнець меду, Коновочку пива – Щоб стояла жила!
Інколи його називають їжею богів. У наших одномовців мед – божий нектар, а бджілка – божа комаха. Мед особливо шанували у нашому народі за його ефективний вплив на статеве життя. Мед – кращий відновлювач сексуальної енергії, входить як складова всіх рецептів збуджуючих страв разом з горіхами, фруктами, яйцями, м’ясом.
Деякі лікарі висловлюють припущення, що активним елементом у меді є аспарагінова кислота. Солі аспарагінової кислоти використовуються для лікування хронічної втоми, безсоння й апатії стосовно домашніх справ і любжі.
Вчені виявили, що пилок, який міститься у меді, має властивості омолоджування. Пилок – не що інше, як маса чоловічих зародкових клітин, котрі збираються бджолами й осідають у меді.
Часник білий, та гірченький, Медок чорний – солоденький. І мед має єд. Мед і гречка – брат і сестра. Де цвіток, там і мед. Де медок, там і сила. І на меду знайдеш стежку золоту. Щоб мастильце було солодке, треба його у медок вмочати. Маж губи медком, дружитимеш з передком.
Чого варта одна лише українська медівка (медовуха) – підсолоджена медом горілка:
На здоров’я пилося, по запасці лилося, Ще й по білій пелені – на здоров’я мені. Ще й по білому лицю – На здоров’я молодцю!
Ще донедавна серед українців існував звичай, згідно з яким молодятам на весілля спеціально варили легкоалкогольну медовуху. Молоді пили її не тільки за весільним столом, але й тридцять днів потому. Ніякі інші більш міцні напої пити не дозволялося. Звідси й пішов вираз “медовий місяць”. Молодята відмовлялися від спиртного на користь меду, оскільки саме в цей період зростає вірогідність зачаття дитини.
Лишається пошкодувати, що про цей мудрий звичай наших предків не знає переважна більшість сучасних молодожонів.
МОЛОКО
Не сіють, не жнуть, не печуть, не варять; а всі його їдять і без нього жити не можуть.
На протязі всієї історії людства молоко (в українців – коров’яче, козяче й овече) завжди цінилося як сильнодіючий енергетичний продукт. Причина цьому – казеїн, найякісніший білок з усіх відомих людині. Молочний білок має велику цінність для нормального функціонування жіночої статевої системи, так і для чоловічої.
Сире молоко є прекрасним джерелом мінеральних речовин, вітамінів, мікроелементів та ферментів, які дуже важливі для живаскусної активності. Коров’яче молоко ще й сприяє зачаттю.
Отже, бачимо серед будиласів мед і молоко. Ці дві цінні харчові речовини стали певними символами України. Здавна Дніпро називали рікою, текучою медом і молоком тому, що вона у своїх верхів’ях тече лісами з силою бджіл, а нижче з випасами – а тому доставляє силу меду і молока для “дітей Славутиних”.
МОРКВА
Обізвалась морквиця, Гарбузова сестриця...
Віддавна знахарки в українських селах готували цілющий трунок для жінок, які не втратили цікавості до інтимного життя, і для чоловіків, коли ті відчували певне “знесилля”: сік моркви, буряка, редьки у рівних пропорціях зливали у темну, чотиригранну (не круглу) пляшку. Загортали її в тісто і томили у печі кілька годин.
Завдяки тому, що морква містить сильний захисник імунної системи – бета-каротин, а також ретинол (вітамін А), цей овоч активізує вироблення ріжениці (сперми) та підвищує здатність чоловіків до репродукційної функції. Тому й казали народні мудреці: “Корінець морквяний – молодець периновий”.
ПАСТЕРНАК, ПЕТРУШКА, СЕЛЕРА
Танцювала риба з раком, А петрушка з пастернаком.
Петрушку, пастернак і селеру використовують як засоби, що підвищують живаскусні можливості.
Ой сип сировець Та криши петрушку. Підем, мила, у комору Поласуєм, душко.
(ф.1-7, од.зб.839, арк.20
Петрушка допомагає мужчині сісти на коня. Цибуля дивує: петрушка танцює...
Пастернак, неборак, зеленая гичка, Люби мене, мій миленький, хоч я невеличка.
Перець має достатню кількість мікроелемента цинку, що є дуже важливим для стимуляції потенції.
Несу перчину, венберю на свою любу вечерю.
Перець, імбир, розмарин, як і багато інших ароматичних приправ та спецій, слугують непоганими ліками від «лежакової утоми» і збуджують любовний апетит.
ПРОСО
Українці завжди полюбляли їсти просяну кажу. Надто – перед тим, як стати до діла.
Той просо засіває, хто дуби розвиває. Сій просо рідко, де дітей черідка, сій просо густо, де дітей пусто. Моє просо, мій і горобець. Він знай на печі у просі...
ПШЕНИЦЯ
Ой хочеться, хочеться Пшеничного буханця, З душею сповитого. Сонцем налитого!
Пшениця завжди була одним з основних продуктів харчування. В українській культурі, як і в більшості світових культур, пшениця є символом здоров’я і родючості.
Який козаченько, така в нього й пшениченька.
Також, пшениця є одним з найбільш цінних харчових речовин, знаних людству. У ній міститься велика кількість вітамінів, мінеральних речовин, жирних кислот і білків. Це робить пшеницю потужним джерелом енергії і здоров’я:
Хліб серце укріпить. Хліб чорний, та моторний. Бараболя і капуста – то лише половина хліба. Коли є хліба край, то й під вербою рай. Як хліб буде, то й все буде.
Чи є ще на білім світі народ подібний до українців, щоб так обожнював і знався на хлібі! Бальзак у листі до пані Ширковичевої пише: “...як ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 (!) способів приготовлення хліба.” (71; стор. 217)
РЕДЬКА
Блоха бика родила.
Не буду я редьки їсти, хіба у петрівку, А наберу дівчат в торбу, піду у мандрівку.
У круглому чорне, у чорному біле, у білому – сила. (Загадка)
У соняшниковому насінні є все найнеобхідніше для організму людини. Магнію у шість разів більше, ніж у житньому хлібі, велика кількість вітаміну Е, котрий запобігає слабкості м’язів, утомі, підвищує потенцію.
Взагалі, горіхи, насіння і зерна є найбільш дієвими з усіх продуктів харчування. Бо в них міститься таємниця самого життя – зародки. Ця іскра життя надзвичайно важлива для людини, її здоров’я й енергії.
ФІАЛКА
Ой зацвіли фіялочки, зацвіли, Цілу гору камінную закрили, Лише одну стежечку лишили, Щоб нею молоденькі ходили!
Давала му пити з-під фіялки корінь...
ХРІН
Хрін – міцна рослина; його сила – гірчичне масло; фітонциди – його цінність і гордість. Про цілющі властивості хрону знали наші предки і тому лікували ним багато хвороб.
У тих сім’ях, де постійно вживають хрін, панують мир і благодать.
Орел летить найвище, а хрін росте найглибше.
ЦИБУЛЯ
Гармоніст, гармоніст, Він цибулю дуже їсть, Сам лапає скрізь мене, Ще й кричить: “Цибуля де?”
(60; стор. 207)
Найдоступніший, найвідоміший овоч, який ми щоденно вживаємо для приготування різних страв. Та небагато чоловіків знають, що цибуля посідає чи не найперше місце серед продуктів, які розбурхують полум’я жаги та дарують сексуальну силу.
Гармоніст, гармоніст, Він цибулю добре їсть, І по вулиці іде, І кричить: “А дівки де?!”
Наявність вітаміну Е робить цибулю обов’язковою у харчуванні чоловіків, які починають відчувати невпевненість у своїх потенційних здібностях. Взагалі, для підвищення снаги цибулю слід їсти якомога більше і у будь-якому вигляді.
Цибуля від семи недуг лікує, станову силу дарує. Їж цибулю – жінка не крутитиме дулі. Гризи цибулю, часник, буряк, пастернак, Той будеш і в полі й у коморі силак.
Танцювала риба з раком, Цибулина з часником.
ЧАСНИК
Часник дарма, що вонючий, він від усіх хвороб заступник найлуччий.
Це дивно, але завдяки своєму знаменитому запаху часник – особливо цінна їжа, яка сприяє любжі!
– Ой, та я ж часник їв. – Гарма-дарма. Аби ї… та не пердів.
Українці, як і багато інших народів, знали про унікальні властивості часнику як природного антибіотика і вміло керувалися його цілющою силою. Шанобливо ставлячись до часнику, українці називали його “руським салом”.
Наші діди не знали біди. Бо часник і цибулю в солону вмочали, Дух землі вдячним словом вітали.
Для українців часник слугував певним оберегом: його вішали біля вхідних дверей домівок, зубчик клали у дитячу колиску, чумаки, рушаючи “у Крим по сіль”, одягали на шию ладанку з часником.
Часник – вірний засіб для зміцнення мужності. Тому й казали наші пращури: “Часник – як бик!”
ШАФРАН
В огороді шафран, шафран, Стоїть Микола як пан, як пан.
ШОВКОВИЦЯ
Шовковиця – усім дубам помічниця.
Шовковицю українці висаджували вздовж доріг, росли ці чарівні деревця й “у садках вишневих коло хати”. Ніжний і солодкий плід шовковичного дерева дарував радість не тільки малечі – століттями його готували з медом для лікування “мужецьких” статевих розладів.
ЯЧМІНЬ
Роди, Боже, сій ячмінь Старим бабам на кисіль, Парубочкам на пиво,
А дівочкам на диво!
Уже доведений сучасною наукою факт: невелика доза алкоголю сприяє тривалості злягання завдяки тому, що знімає у людини внутрішні заборони і викликає безтурботний стан розуму. Ці властивості пива допомагають пояснити, яким чином воно допомагає уникнути передчасного виверження сім’я.
В жінці – мудрість, в пиві – сила.
Мужик каже - пиво, жінка каже - диво!
Наші предки дуже полюбляли ячмінне пиво. І не дарма. Адже ячмінне пиво – напий кохання.
Пиво серце звеселяє, пиво молодість вертає.
Що пиво було корисним для здоров’я напоєм – безсумнівний факт.
Пиво з перцем, а живіт з серцем. Де пиво п’ють, там добре живуть.
Наведу один з варіантів виготовлення пива:
«З усякого хліба зерно мішали, наливали водою; зерно мокне днів зо три, а тоді його розсипають на чисто виметеній землі, – там воно лежить, аж поки проросте; тоді се зерно місять на борошно і запарюють, як на брагу; тоді цідять, і ото вже пиво, – його в погріб виносять, а гущу водою розводять. Пиво на стіл подають, а гущу в сінях становлять, – її всяке може пити. Так вже тепер сьогодні не роблять.» (5; стор. 395)
Нажаль, не роблять. Сучасне пиво обробляють хімікатами, тому воно мало в чім нагадує пиво минулого, яке виготовлялося з цільного зерна і містило цінні вітаміни.
ЯЙЦЯ
Срібна діжа золотого напою повна.
(Загадка)
Яйця – білковий продукт, котрий віками використовувався як живаскусний стимулятор. За підказкою бувалих у бувальцях джеґерів мужчини з “проблемами” починали пити сирі курячі (обов’язково “сільські”) яйця. У селах ще п’ють гусячі та качачі яйця, багато хто полюбляє їсти яєчню, ґоґоль-моґоль і багато інших смачних страв з яєць.
Сонечко-болонечко, всередині живиця; Хто не одгадає, той не буде жениться.
Яєчний жовток містить у собі великий об’єм лецитину – життєво важливої речовини, необхідної для досягнення статевими залозами максимальної активності. Лецитин необхідний у великій кількості для вироблення статевих гормонів і сперми.
Слово “яйце” своєю міфологемою складається з двох основ, мікро і макро косма, де “Я” – індивід, а “Це” – Ціле, Абсолют, Бог... Древня українська казка “Яйце-райце” своєю назвою чітко засвідчує що то є яйце: яйце – рай це. Яйце – рай! Нам залишається тільки вірити нашим славним предкам.
ІЗВАРЮ Я БОРЩ НЕПОРОЖНІЙ
Борщ – аж жмурки встають.
Переглянувши список овочів та рослин, які відносяться до природних будиласів, важко не прийти до висновку, що український борщ – суцільний будилас. Буряк, морква, картопля, капуста, помідори, цибуля, часник, петрушка, окріп, пастернак, селера… а ще м’ясце, сальце, яйце, гриби, олія, сметана. Сила, єй, єй, сила! Як кажуть:
Борщ – найкраща страва! Борщ – всьому голова: увесь вік їси – не проїси, і завжди добре.
М’ЯСО
Гарно було баранину їсти, Гарно було на Марусю лізти.
(60; стор. 91)
Були такі часи, коли добрий кусень м’яса дійсно-таки підвищував силу і чоловічу снагу. Своєрідними засобами підвищення потенції слугували українським чоловікам яєчка тварин: баранячі, кабанячі, бичачі тощо.
Сучасне м’ясо, яке містить велику кількість ліків, гормонів та антибіотиків, скоріше може стати причиною зниження потенції у чоловіків. І це печально. Але, вибачайте, можете не нагадувати: кожен має свій власний статут, і вирішує що, коли і як їсти.
КОЛИ Б САЛО КРИЛА МАЛО
А я тобі сала Давала, А ти мені ковбаси Не даси.
(60; стор. 181)
Уже весь світ знає, що українці обожнюють сало. Сало українцями возведено в культ. Скільки складено прислів’їв про сало, і кожне не просто мудра сентенція – справжній витвір мистецтва, ода, гімн. Це ж як треба було любити сало, щоб отак сказати: “Коли б сало крила мало, під небесами літало!”
Сало було мірилом заможності:
От якби мені паном бути, то я б сало з салом їв, та ще й салом закусював!
Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом укриваюсь.
Ми вже знаємо про побожне ставлення українців до хліба. Та виявляється, “дурний хліб без сала”, так само, “дурне сало без хліба”. Отже, хліб і сало – нероз’єднана сила.
Лишається з’ясувати, чи має відношення сало до будиласів, тілесного здоров’я взагалі. Виявляється – має.
Василь Меланку Поклав на лавку, Зірвав запаску, Всунув ковбаску. Як мало, мало – Давай ще сало!
(60; стор. 24)
Сало – відмінний продукт, що забезпечує захист від атеросклерозу. У салі, окрім калорій, міститься унікальна арахідонова кислота, яка відноситься до ненасичених жирів і задіяна в побудові клітин, а також в утворенні багатьох гормонів.
Запорізький краєзнавець, архіваріус Володимир Миколайович Шовкун, якому вже близько 80-ти літ, провістив мені двійко народних примовок:
Баба діда годувала: Все гриби, гриби, гриби. – Бабо, знаєш, гриб – не сало, Не здійметься дибки.
Що мужикові треба? Пиво, бабу та сало; А ще, щоб пихало По команді вставало.
Окрім примовок, дід Шовкун (всі знайомі іменують його поміж собою “характерником”) відкрив мені таємницю свого богатирського здоров’я. Він сказав: “Уже тридцять шість років я не одвідую лікарів. А був же колись поганий, зовсім поганий. Сало – мій рятівник. Сало – це здоров’я; у салі і хлібі є все необхідне, всі ферменти, на яких можна жити. Сало полюбляю різне, але віддаю перевагу старому, пожовклому. Знаю, перестану сало їсти, тут мені і конець”.
Чи є правда в його словах? Певне, що є. Адже він – славний представник козацького коліна, живий взірець жвавості, пружності і природної сили.
Наостанок наведу ще одне народне прислів’я: “Від того мремо, що сала не їмо”.
Є над чим помислити, чи не так?..
Кращими будиласами мінерального походження вважаються сталактити, ртуть (“живе срібло”), сірка, слюда; мідь, срібло, золото, корал, сапфір, рубін, брильянт.
СПИЛЮБИ
Спилюби – анафродізіаки. На противагу будиласам, цим словом я називаю рослини, засоби та методи, що притишують пристрасть.
Серед найвідоміших спилюбів можна позначити корінь валеріани, дині, огірки, руту (“Ой перестань, дівчинонько руту підливати; Нехай же я перестану тяженько вздихати”), холодне обливання, тютюн та надмірне вживання алкоголю. З цими речами треба бути дуже обережним!
Алкоголь у великих кількостях має властивість спилюба і стає головною причиною т. з. «вторинної імпотенції» у чоловіків. А спиртові настоянки у “розумних” порціях мають властивості будиласа:
В головонці не шумить, В животику не болить, Аж у ніжки піде - На здоров’я буде.
Спиртові настойки робилися з аїру, цикорію, талабану, синюхи, материнки, суріпиці, перстачу тощо.
У народних піснях як сильний спилюб згадується трава кокоти:
Кокота - парубоча сухота.
НЕ Я П’ЯНИЙ, ГОРІЛОЧКА П’ЯНА
Ой дай, пане, дай горілочки нам! З великої праці горілки по чарці, З великої муки по дві чарки в руки.
Серед застільних пісень знаходимо чимало поетичних творів, що позначають ставлення українців до горілчаних напоїв.
Що й казати, завжди любо було слов’янській душі гарненько підхарчитися, смакуючи пиво, поласувати наливкою, випити кантабасу (п’янкого напою), щоб “в голові трохи зачимерділо”, запити зеленим “змієм-запридухом”, “смикнути сірка” (випити горілки), хильнути холодненької шумівки, кругляти (пити кругову) пляху-повницю гардаману (міцної горілки), обчастувати повною чаркою медовухи званих гостей на святі.
Тут є все: і “п’яниці-неробітниці”, що не дають жити ні собі, ні своїм жіночкам, і охочі погуляти у шинку жіночки, і хлопці-опиуси” (запивала), що “ходять з корчми завше п’яні”.
Найперше, що вражає у застольних піснях, так це грайливі примовки. О, скільки в них променистої поезії, гумору і, якщо хочете, мудрості!
На підтвердження наведу низку застольних примовок:
Чарочка-мочалочка, Ступай сюда, сюдалочка.
Ой по повній, По повнесенькій, А щоб були всі на личку Червонесенькі!
Дай Боже, пити вино, а не брагу, Любити дівку, а не бабу!
Пийте, пийте, пийте тут, на тім світі не дадуть; Як підемо до гробу, то вип’ємо хворобу!
Горілочко-сивухо, Люблю тебе, псяюхо! Як я тебе виллю, то не позбіраю; Як я тебе вип’ю, то гарно співаю!
Торло, торло, Заболіло горло, Треба таки випити, Щоб його витерти.
– Хто ти? – Оковита. – А з чого ти? – Із жита. – А звідкіля ти? – Із неба. – А куди ти? – Куди треба. – А квиток у тебе є? – Ні, нема. – Так от тут же тобі й тюрма!
Ой хто п’є, тому наливайте, Хто не п’є, тому не давайте. А ми будем пити і Бога хвалити І за вас, і за нас, і за неньку стареньку, Що навчила нас горілочку пити помаленьку!
Якби не пив і вино, То помер би я давно: Суха бочка без вина Розсихається до дна.
Пляшечка повна, Не бійся нікого: Заживай смачного!
Ой хороша кізочка Із цапком, Добра наша горілочка Із медком.
Будь здорова, скляночко, прощавай, винце!
Щось у роті теренчить, теренчить, Треба його промочить, промочить. Щось у роті теренчиться - То горілки мені хочеться.
Пий до дна, пий до дна, То будеш п’яненька, Спи до дня, спи до дня –
Будеш здоровенька!
На здоров’я пилося, по запасці лилося, Ще й по білій пелені – на здоров’я мені. Ще й по білому лицю – На здоров’я молодцю!
Ой дай, Боже, жити, горілочку пити, Хмелю не чувати, дома ночувати!
Вип’ю чарку, вип’ю другу, вип’ю третю на потугу, П’яту, шосту та й кінець – пішов козак у танець.
Варто уваги, що повідують нам українські прислів’я та приказки про горілчані напої і пияцтво.
БАЖАННЯ ВИПИТИ
Гірко! Аби ще стільки. Замочити вуса у чарці. Пани мої, біда з вами: ми в корчму, а ви за нами. Кому красне слівце, а кому добре пивце.
ВІДЧУТТЯ МІРИ
Він не панського роду – п’є горілку як воду. Горілка – не грішниця, якщо душа міру знає.
ПИЯТИКА РУЙНУЄ МОЗОК
Заходь, горілочко, в хату, будемо розум виганяти. У голові ніби гусла гудуть. Народився малим, виріс п’яним, помер сірим – і світу не бачив! Горілка як дівка, з ума зведе і сама пропаде.
П’ЯНІ ВАРНЯКИ
Як випили варенухи, то й загули, як мухи.
ВЕРХ БЕЗСВІДОМОСТІ
Так набрався, аж срати не бачить. “Сци, сцалко, сама, а в мене моці нема”, – каже п’яний.
Горілка – не дівка, а Семен – не дурак. Якщо людина не п’є, вона або дуже хвора, або дуже велика падлюка.
ЗАСТОЛЬНА МУДРІСТЬ
Від людини до свині – все те знайдеш у вині. Вино не мутне, коли душа путня. Аби на лади наскочити. Не пий через душу, буде в житті добруша. Шинкар п’яного любить, але доньку за нього не віддасть. Горя вином не заллєш, а радість проп’єш. Корчма розуму не вчить. На тютюн та шинок треба грошів мішок. Хліб на ноги ставить, а вино валить. Нема такого зілля, як жінка з похмілля. Пиву слава, меду хвала, та одна лиш любов всьому голова.
ЗАГАДКИ
Серед села стоїть і мужиків троїть. (Корчма) Маленька, кругленька, всі її цілують. (Чарка) Шийка тоненька, ззаду западенька. (Пляшка)
ЧЕРЕВУ ТА СЕРЦЮ ВИНА ТА ПЕРЦЮ
Що то за водиця, що від неї голова кружиться?
Наводжу список алкогольних напоїв, котрі вживали українці.
Адамові слізки - оковита.
БАЛАМУТКА – горілка настояна на тютюнові.
БАША – п’янкий напий з молотого проса.
БЕРЕЗІВКА – горілка настояна на березових листочках або бруньках.
БРАГА – домашнє пиво, робилося з ячменя й жита. Якщо у Б. додавали пшоно, виходила пшоняна Б. – бузя.
Більш міцну і смачну Б. робили з хмелю; для покращення смакових якостей і більшої міцності, у Б. додавали мед.
У деяких місцевостях у Б. додавали ягоди.
Була ще й “дурна” Б., в яку додавали лушпиння конопляного сім’я.
ВАНБЕРЕЦЬ – імбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці, із перцем, венберцем.
ВАРЕНУХА (ВАРЕНА) – горілка, зварена з медом, плодами і пряностями. Готувалася В. таким чином: у великий глечик наливали горілку, додавали меду, гіркого перцю, кориці, сухофруктів (сушених груш, ізюму тощо), а потім глечик накривали, обмазували зверху тістом, ставили у натоплену піч і запікали, щоб усе добре упріло.
ВОРОНЕЦЬ – горілка з медом.
ГАРДАМАН – міцна горілка.
ГОСТРОГЛЯД – міцна горілка
ГОРІЛКА – назва пішла від слова “горіти”.
ДЕРЕНІВКА – кизилова настойка.
ЗАПРИДУХ – дуже міцна горілка.
КАНТАБАС – п’янкий напий.
ЛЕПЕТУХА – різновид горілки.
МЕДІВКА – підсолоджена медом горілка. Міцну медовуху в народі називало “п’яне чоло”.
МОКРУХА – горілка.
ОКОВИТА – житня горілка.
ПЕРЦІВКА – горілка з перцем.
РАКА – так називалася горілка, яку вживали запорожці на Задунайській Січі.
СИВУХА – міцна горілка.
СПОТИКАЧ – надто міцна горілка.
СИТА – козацький напій: мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Називався ще медовою ситою. Зберігався в дерев’яних (як правило, липових) кадовбах і подавався на десерт. Для його приготування використовувалася джерельна вода. На Святвечір ним розводили кутю.
ШУМІВКА
ОБІЗВАВСЯ КОЗАК НА СОЛОДКІМ МЕДУ
Покажіть путь, як горілку п’ють.
Протягом століть людина намагалася знайти речовини і засоби, за допомогою яких ставало б можливим підвищення власної енергетики і стимуляції живаскусних сподівань: використовувались різні ліки, плоди, трави й напої. У цьому списку алкоголь займає шановне місце.
Гоп, гоп, з дуба на ліщину, Скочив п’яний на дівчину.
У чому ж полягає істина взаємодії алкоголю і живаскусу?
Дія алкоголю двояка. У невеликій кількості він – будилас. Алкоголь – чистий вуглевод, завдяки чому швидко усмоктується у кров і викликає відчуття благополуччя, що пов’язано з підвищенням рівня цукру в крові. Також, він виявляє заспокійливу, обезболюючу дію, тому що в якійсь мірі паралізує і притишує мозкову і нервову діяльність. Переважно, у цьому цензі чудесним чином сприяють натуральні вина.
Положили чотири ноги спати, А п’яту коротку, за горілку солодку.
(60; стор. 66)
Фахівці рекомендують зрідка вживати алкоголь у обмеженій кількості для позбавлення від неорганічної, або психічної імпотенції, пов’язаній з відчуттям невпевненості у собі. Після кількох вдалих спроб і появи відчуття впевненості у власні сили, вживання алкоголю треба припинити.
Існує твердження, що алкоголь позитивно впливає у випадках передчасної еяколяції. Це може бути пов’язано з тим, що алкоголь допомагає м’язам розслабитись. Він послаблює напруження і притупляє нервові реакції.
Є така загадка:
Читай вперед – так буде діло, І осінь, і зима, й весна;
А як назад це слово вжити, – Так буде пошесть навісна.
(Рік-Кір)
Досвідчені люди попереджають: надмірний кір з неабиякою швидкістю наближає розпачливий фінал живаскусних подвигів п’яниці. Як правило, п’яний мужчина – поганий любовник. Він неусвідомлений, здатність розсудливо мислити порушена, а потенція рідко коли відповідає його власному апетиту.
Горілка не дівка, здоров’ю злодійка.
Та найгірше всього алкоголь діє на статеві органи і тканини подібно отруті; надмірне вживання горілчаних напоїв може викликати атрофію репродуктивної системи. Алкоголь не сприяє нормальному функціонуванню яєчок і понижує вироблення сперматозоїдів.
То ж, слід пам’ятати: горілчані напої можуть викликати вогонь палу, але безмірне вживання обов’язково призведе до вщухання ярових буревіїв і абсолютного виснаження і руйнації організму.
Де гульба, там і немочі. Хто горілку засмакує, навіки бідує.
Хто бажає довголітньої органічної любжі, має про це пам’ятати. Адже живаскус і живаскусне щастя – важлива складова людського життя, і залежить вона від загального стану здоров’я, як запорука емоційного, фізичного і духовного розвитку особистості.
Старчик радив: “У бокалі з вином перший ковток – солод, останній – гіркота. З цього зерна: смакуй вино поки воно друг; хай грона сонячної лози будуть для тебе джерелом натхнення, а не висмоктувачем сил”.
НА ВУЛИЦІ НЕ БУЛА, КОНОПЕЛЬКИ ТЕРЛА
Андрію, Андрію, На тебе конопельки сію... Народна пісня
До дуру всі тоді пили. І. П. Котляревський, “Енеїда”.
Є відомі психотропні рослини, що містять алкалоїди – речовини, які мають певний психосоматичний вплив на організм людини. Алкалоїди рослинного походження наші предки використовували в язичницьких релігійних культах та в містичних обрядах відунів. Наведу список рослин, які містять у собі алкалоїди. Деякі з них отруйні і заборонені до вжитку у більшості країн.
АНДРІЯК – опіум.
Щоб дитина заснула, треба їй дати андріяк у молоці – воно темне
та неначе маком пахне.
БЛЕКОТА – росл. Hyoscyamus L.; російською – белена; обл. дурійка, дуриця. Про людей з неадекватною поведінкою в народі кажуть: «Блекоти об’ївся.»
БЛЮВАК – різновид отруйного гриба.
БОЛИГОЛОВ – конин.
ГЛОМУША – дурман.
ДИВДЕРЕВО – дурман.
ДУРЕЦЬ – росл. Lolium temulentum.
ДУРИЛО – росл. Angelica archangelica.
ДУРНОП’ЯН – росл. Datura stramonium .
КОНОПЛЯ – канабіол.
ЛИСТЯ ТЮТЮНУ – нікотин.
ОПІЙНИЙ МАК – морфій, кодеїн та ін.
“Спить, як мала дитина після маківки.”
ПСИХОТРОПНІ ГРИБИ
На території України це гриби сімейства Amanita – три різновиди мухоморів (бурий, пантерний, червоний). Алкалоїди мухомора – іботенова кислота, мусумол та мусказон – впливають на центральну нервову систему, викликаючи сп’яніння і ярість, судоми, розлад свідомості, псевдогалюцинації.
ЧАЙ, КАВА – кофеїн.
Більшість ліків, галюциногенів і наркотиків, включаючи алкоголь, котрі використовуються для підвищення статевої сили, насправді дуже небезпечні речовини, і в якості будиласів практично даремні; їх вживання призводить до псування здоров’я і зниження статевої сили.
Ерекція, яка досягається при їх використанні, виникає в результаті подразнення, запалення або галюцинацій. А не від підвищення чоловічої сили як такої.
Усі, хто бажають замутитися та шукають замороки, мають знати про наслідки дуру.
МАЮ ТЮТЮН, МАЮ ЛЮЛЬКУ, МАЮ ЩО КУРИТИ...
Їде козаченько вуличкою із золотою люлечкою; І люлечку накладає, і дівчат пригортає.
Загадка: У тебе є рундук, а в мене чунбук: Ходімо під тин погаралакаємо.
(Чубук та люлька)
Усім відома пісня про Сагайдачного, що “проміняв жінку на тютюн та люльку”. А далі висновок пісняра – “необачний”. У чому ж його необачність? Козак віддає перевагу вольному життю “серед степу широкого”, залишивши вдома жінку – джерело пестощів і любощів.
Що ж, кожен має право на власний вибір: хтось шукає утіхи з жінками; хтось віддаляється і йде на пошуки інших переживань. А “тютюн та люлька козаку в дорозі пригодиться”.
Я козак-запорожець, не об чім не тужу, Як люлька є й тютюнець, то мені й байдуже.
Олекса Воропай у своїй книзі “Звичаї нашого народу” залишив таке свідчення: “Люлька в козака служила не тільки знаряддям для куріння, а була ще предметом гордості та навіть символом козацької честі”.
Запорожці казали: “Люльку палити – це найперше діло. Люлька в козака – найкраща подруга”.
Із спогадів старого козака: “Бувало, сядеш на коня, запалиш люльку-носогрійку, та так верст шість або й більше смалиш та й з рота не випускаєш”.
Хтось із чоловіків вихваляється, що він заправський “куріяка”, а хтось каже: “Ви собі як хочете, а я знаю одне: не для того живе чоловік, щоб люльку курити. От я, ані разу в житті не брав до рота цю бісову забавку, і, як бачте, цвіту собі, і здоров’я в мене ще ого-го скільки!”
Хто тут правий, а хто – ні, не нам рішати. З’ясуймо тільки: чи може паління викликати імпотенцію? В контексті даної книги, це питання не є зайвим.
Ой, курив я махорочку, а тепер легкий табак, Колись любив я красоточку, а тепер вже буду так.
(3; стор. 601)
Безпосередніх клінічних досліджень щодо поставленого питання не існує. Одначе, багато хто з авторитетних спеціалістів вважають, що куріння негативно впливає на сексуальні бажання і може значно послабити потенцію.
Токсичні речовини, що містяться в тютюнові, негативно впливають на хімічні процесі в організмі, а це в свою чергу, ускладнює вироблення статевих гормонів. Нікотин руйнівним чином діє на статеві залози і статеві нервові центри. Як результат – заядлий курець – цілком вірогідно – може стати імпотентом.
Існуючий факт: куріння викликає рак і сердечно-судинні захворювання, хвороби шлунка і нервові розлади. Рак і хвороби серця – основна причина смертності. Паління тютюну і ці хвороби безпосередньо пов’язані.
Як прямий, так і побічний вплив тютюну на здоров’я і статеве життя, зокрема потенцію, дуже серйозні, щоб їх ігнорувати або не помічати. Чи не так?
Класика
